Про Національну академіюмистецтв України

ПРО АКАДЕМІЮ

Національна академія мистецтв України -

самоврядна наукова організації в галузі культури і мистецтв, що заснована на державній власності.

Створення Академії мистецтв України за Указом Президента України від 14.12.1996 № 1209 стало видатною подією мистецького й наукового життя України. Беручи до уваги фахові здобутки Академії, Указом Президента України від 18.02.2010 № 191 установі було надано статус національної.
Академія провадить діяльність у взаємодії з Міністерством культури та інформаційної політики України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Національною академією наук, іншими галузевими академіями наук, творчими спілками, мистецькими установами та мистецькими навчальними закладами.

Місія НАМ України

Illustration

Вшанування національних мистецьких традицій та історії, визнання та популяризація досягнень української культури в Україні та у світі.

Завдання НАМ України

Наукова робота

Проведення фундаментальних науково-теоретичних дослідженьіз питань художньої творчості, теорії й історії світовогой українського мистецтва, художньої критики, мистецької освіти, естетичного виховання, підготовка монографічних виданьу цих сферах

Проєктна робота

Проведення виставковихта інших презентаційних заходів

Координаційна робота

Інтеграція і координація наукової діяльності у сфері мистецтва та культури з метою розроблення пропозицій щодо вдосконалення державної політикиу відповідній сфері

Сприяння розвитку

Пошук ефективних шляхів відродження і збагачення національних традицій у художній культурі, сприяння розвиткові регіональних мистецьких шкілі творчих напрямів

Захиставторських прав

Налагодження співпраціз відповідними органами державної влади з питань захисту авторських прав митців і науковцівна результати їхньої творчості

Міжнародна співпраця

Розвиток наукового і культурного співробітництва з іноземними мистецькими академіямий університетами, науковцямита митцями, представниками української діаспори

Підготовка кадрівта атестація

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (PhD, спеціальність034 — культурологія) в галузі культури і мистецтвата їхня атестація

Підтримка митціві науковців

Сприяння розвиткові науково-творчої діяльності митціві науковців, зокрема у підготовці праць з теорії та історії мистецтва та культури

Підвищення кваліфікації

Підвищенні кваліфікації працівників мистецтв, науковціві професорсько-викладацького складу мистецьких закладіввищої освіти

Консультаційна допомога

Надання консультаційної науково-методичної допомоги закладам мистецької освіти, підприємствам, установам та організаціяму виконанні державних програм сприяння дальшому становленню художньої культури

Розроблення рекомендацій

Участь у розробленні пропозиційі рекомендацій щодо розв’язання проблем розвитку науки про мистецтво і культуру, становлення художньої культури, витончення форм вищої мистецької освіти

Підтримка молоді

Сприяння науковій і мистецькій творчості молодів галузі художньої культури

Захист членівНАМ України

Сприяння соціальному і правовому захисту членів НАМ України,їхньої інтелектуальної власності, надання підтримкив реалізації науковихі творчих проєктів

Напрями діяльності НАМ України

Illustration

Діяльність Академії є формою підтримання і продовження славетних традицій українського народу в царині мистецтва, науки про мистецтво і культуру, мистецької освіти, дієвим інструментом реалізації суспільно-культурних потреб і прагнень. 
Подальша результативна робота Академії як самоврядної наукової організації в галузі культури і мистецтв, заснованої на державній власності, має магістральне значення для розвитку кращих традицій минулого й сучасності, здійснення фундаментальних мистецтвознавчих та культурознавчих досліджень із історії та теорії візуального, музичного, театрального та декоративного мистецтва, мистецтва кіно, архітектури та дизайну. 
Згідно зі статутними положеннями НАМ України основними напрямами її діяльності є:

  • Дослідження

    Проведення фундаментальних та прикладних науково-теоретичних досліджень із питань художньої творчості, історії і теорії світового й українського мистецтва, художньої критики, мистецької освіти та естетичного виховання

  • Становлення культури

    Визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, залучення наукових і творчих працівників до виконання державних і міжнародних програм дальшого становлення художньої культури

  • Популяризація

    Вивчення й узагальнення наукового і творчого досвіду діячів вітчизняної та світової культури, популяризація наукових знань і творчих здобутків національного мистецтва на світовому рівні

Структура НАМ України

1

Загальні збори НАМ України

Вищим керівним органом Академії є Загальні збори, що скликаються Президією Академії за потребою, але не рідше одного разу на рік. Рішення Загальних зборів Академії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів за присутності не менш як двох третин членів Академії.
У Загальних зборах беруть участь: академіки і члени-кореспонденти, почесні академіки, іноземні члени, керівники та представники наукових і творчих установ Академії.

2

Президент НАМ України

Президент Академії обирається Загальними зборами з числа академіків таємним голосуванням простою більшістю голосів строком на п'ять років. 
Президент організовує роботу Академії та її Президії і несе персональну відповідальність за її діяльність, очолює Президію і бюро Президії, організовує виконання рішеньЗагальних зборів Академії, затверджує положення про структурні підрозділи Апарату Президії та посадові інструкції їх керівників, видає накази і розпорядження тощо.

3

Президія НАМ України

Президія, очолювана президентом, здійснює керівництво роботою Академії та контроль за дотриманням Статуту НАМ України у період між сесіями Загальних зборів Академії.
До складу Президії входять: президент, віцепрезиденти, головний учений секретар та академіки-секретарі відділень. Засідання Президії проводяться, як правило, щомісяця.
Президент та інші члени Президії обираються строком на п'ять років таємним голосуванням Загальними зборами Академії виключно з числа академіків простою більшістю голосів.
При Президії Академії діють редакційно-видавнича рада, наукові ради, комітети та комісії з окремих мистецьких питань. Президія має постійно діючий Апарат, який забезпечує виконання її рішень.

4

Апарат НАМ України

Апарат НАМ України діє на підставі положення, затвердженого Президією, підпорядковується Президії та забезпечує виконання її рішень.
Загальне керівництво діяльністю Апарату здійснює головний учений секретар Академії, а з окремих питань - члени Президії згідно з розподілом обов'язків.
Структуру Апарату затверджує Президія; вона здійснює правовий і соціальний захист його працівників та встановлює посадові оклади працівників Апарату.
Апарат об’єднує відділи: мистецької науки і освіти, науково-координаційної діяльності й інформації, міжнародних наукових і мистецьких зв’язків, фінансово-економічний відділ, відділ внутрішнього аудиту, бухгалтерського обліку та звітності, протокольний та загальний відділ, відділ кадрів, відділ технічної експлуатації та матеріального забезпечення.

5

Відділення НАМ України

Члени Академії однієї чи кількох спеціальностей об'єднуються у відповідні відділення з метою подальшого розвитку фундаментальних та прикладних досліджень, розроблення наукових і творчих програм, мистецьких проєктів тощо.
Кількість і найменування відділень Академії визначаються загальними зборами Академії. Вищим керівним органом відділення є його Загальні збори.
На сьогодні в структурі НАМ України є шість відділень: образотворчого, музичного, театрального мистецтв, кіномистецтва, теорії та історії мистецтв, синтезу пластичних мистецтв, секція естетики та культурології (у складі відділення синтезу пластичних мистецтв).

6

Установи НАМ України

Основними складовими структури Академії є два науково-дослідні інститути (Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України та Інститут культурології НАМ України), два територіально відокремлені науково-мистецькі структурні підрозділи (Західний регіональний науково-мистецький центр та Східний регіональний науково-мистецький центр) та прирівняні до них установи підвищення кваліфікації працівників мистецтв, наукові центри, музеї, бібліотеки, фонди тощо.
Питання дослідницької діяльності наукових установ, відокремлених підрозділів, підприємств та організацій, що віднесені до відання Академії, заслуховуються на засіданнях Зборів відділень Академії.  Директор наукової установи внаслідок перемоги у виборах трудового колективу призначається на посадунаказом президента Академії за контрактом на строквід одного до п'яти років.
Регіональний науково-мистецькій центрдіє на основі статутів (положень), що затверджуються Президією Академії. 

Шість відділень НАМ України

Відділення образотворчого мистецтва

Відділення музичного мистецтва

Відділення театрального мистецтва

Відділення кіномистецтва

Відділення теоріїта історії мистецтв

Відділення синтезу пластичних мистецтв

Установи НАМ України

Illustration

Західний регіональнийнауково-мистецький центр

ЗРНМЦ є територіально відокремленим науково-мистецьким структурним підрозділом НАМ України у Львові (з 2015). Центр здійснює діяльність на громадських засадах і об’єднує за територіальним принципом дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів та почесних академіків НАМ України.

Illustration

Східний регіональнийнауково-мистецький центр

СРНМЦ є територіально відокремленим науково-мистецьким структурним підрозділом НАМ України у Харкові (з 2019). Центр здійснює свою діяльність на громадських засадах і об’єднує за територіальним принципом дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів та почесних академіків НАМ України.

Історія НАМ України

Створення Академії мистецтв України за Указом Президента України від 14.12.1996 № 1209 стало видатною подією мистецького й наукового життя нашої держави. Беручи до уваги фахові здобутки Академії, Указом Президента України від 18.02.2010 № 191, установі було надано статус національної.
Наріжним каменем подальшого розвитку НАМ України як галузевої академії наук стала багатовікова славетна історія розвитку духовної культури України, зокрема вплив на цей процес діяльності широковідомих в Європі Києво-Могилянської, Острозької академій, а згодом Української академії мистецтва, заснованої 18.12.1917.

1576

Острозька академія

Найстаріша українська науково-освітня установа, заснована князем Василем-Костянтином.

1658

Києво-Могилянська академія

Першопочатково заснована митрополитомПетром Могилою як Києво-Братська колегія, пізніше отримала статус академії. За часи існування була одним з найбільших і найвидатніших навчальних осередків у Східній Європі.

1917

Українська академія мистецтва

Створена 18.12.1917 з ініціативи видатних діячів культури, науки і мистецтва та членів Української Центральної Ради: Дмитра Антоновича, Миколи Біляшівського, Михайла Грушевського, Павла Зайцева, Григорія Павлуцького, Івана Стешенка, Данила Шербаківського. Заснування Академії, одного з найвищих мистецьких освітніх центрів Європи, та її подальший розвиток було визначною подією в житті українського мистецтва.

1945

Академія архітектури УРСР

Заснована 1944 року спочатку як Українська філія Академії архітектури СРСР, 21.06.1945 — як Академія архітектури УРСР (президент у 1945–1955 роках Володимир Заболотний). Складалася з низки науково-дослідних інститутів архітектурно-будівельного та художнього профілів, зокрема таких, як Інститут монументального живопису і скульптури, Інститут теорії та історії архітектури, Інститут аспірантури, Інститут художньої промисловості. 22.9.1955 перетворена на Академію будівництва і архітектури УРСР, яка була ліквідована 06.08.1963. Відновлена й існує як Всеукраїнська громадська організація "Українська академія архітектури" 23.04.1992.

1996

Національна академіямистецтв України

14 грудня 1996 року було засновано Національну академію мистецтв України. Сьогодні це державна науково-творча установа в галузі мистецтва, науки про культуру та мистецтво.

Illustration

В структурі Академії під час заснування було сформовано п’ять відділень, а науково-творчий склад налічував 60 осіб: 25 дійсних членів (академіків) і 35 членів-кореспондентів. Відповідно до Указу Президента понад вказану чисельність було обрано дійсними членами (академіками) 7 колишніх членів Академії художеств СРСР. Сьогодні кількість членів Академії станом на 01.12.2022 становить 122 особи: 54 академіки і 68 членів-кореспондентів.
Президент НАМ України в 1996–2022 роках — академік НАМ України, іноземний член Академії мистецтв Узбекистану, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний художник України, професор Андрій Чебикін.

Будівля Президії НАМ України

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration

Будівля апарату Президії НАМ України знаходиться за київською адресою: вулиця Бульварно-Кудрявська, 20. Споруду зведено майже миттєво коштом київського цукрозаводчика і мільярдера Льва Бродського (1852–1923) на ділянці, виділеній Міською думою для Дитячої лікарні Товариства надання допомоги хворим дітям. Урочисте закладання фундаменту відбулося 6.08.1897, офіційне відкриття й освячення амбулаторії — 18.10.1898.
Лев Ізраїльович, який витратив на будівництво й оздоблення лікарні 60 тисяч рублів власного кошту, запросив для проєктування харківського цивільного інженера Михайла Артинова (1853–1913) після того, як первісний проєкт, виконаний інженером шляхів сполучення Сергієм Подгурським, не був Бродським погоджений. Хоча Артинов щойно переїхав до Києва, але від гонорару за розроблення проєкту й здійснення авторського нагляду відмовився. Консультантом проєкту був професор педіатрії Університету св. Володимира Василь Чернов.
Основним приміщенням одноповерхової споруди є велика двосвітла зала очікування з підлогою, виконаною в техніці терраццо (terrazzo), що відома з давньоримської доби. Зала могла вмістити до трьохсот осіб: батьків із дітьми, які очікували на прийом лікарів. Акустика зали мала і виховне значення: якщо дуже голосно розмовляти або кричати, оточуючі будуть помічати такі вади поведінки, і хворі діти намагалися втамовувати біль, аби не заважати те саме робити іншим. В амбулаторії було обладнано лікарські кабінети, розташовувались інфекційне та хірургічне відділення, аптека, лабораторія, бібліотека, навіть квартири медперсоналу, господарські кімнати. Ліворуч і позаду споруди був достатньо просторий двір (згодом забудований), до якого із центральної зали вели симетричні сходи: до них могла під’їхати карета швидкої. Медичною частиною амбулаторії завідував педіатр Федір Чорномор-Задерновський, вів прийом хворих професор Університету св. Володимира хірург Євген Черняховський (1920-го став першим ректором Київського медичного інституту).
Розпорядженням КМДА від 12.05.1999 № 596 будівлю, майже руїну, було передано Апарату Президії НАМ України, й упродовж серпня 2000 – червня 2007 року її капітальну реконструкцію під кураторством першого віцепрезидента Академії, академіка Ігоря Безгіна здійснювали «Гіпроцивільпромбуд» (проєктування) та «Київбудком» (будівництво). Архітектори-реставратори будівлі — лауреати Державної премії України в галузі архітектури Євген Рубцов і Наталія Єльчиць та архітектор Тетяна Романова.У червні 2007 року Апарат Президії НАМ України отримав власні приміщення.