Василь Миколайович
Шейко

Академік НАМ України

Illustration

Василь МиколайовичШейко

    нар. 1942

Культуролог, педагог

    Академік НАМ України (2017)

    Заслужений діяч мистецтв України (1999)

    Доктор історичних наук (2002)

    Професор (1991)

Василь Миколайович Шейко – автор (співавтор) понад 600 наукових публікацій, зокрема 60 монографій підручників, навчальних посібників. Серед його випускників – народні артисти та заслужені діячі мистецтв України, кандидати та доктори наук. Завдяки зусиллям В. Шейка створено студентські творчі колективи з багатьох видів та жанрів мистецтва, в яких виховано понад 200 лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів.
В. Шейко – провідний учений в галузі теорії та історії культури, фундатор і загальновизнаний лідер мистецько-культурологічної школи України, натхненник вагомих здобутків ЗВО, талановитий, яскравий дослідник, котрий власним прикладом надихає не одне покоління науковців на плідну, клопітку працю на ниві науки. Завдяки діяльності В. Шейка Харківська державна академія культури – єдина серед вищих навчальних закладів культури України увійшла до складу Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень EUCLID.
Науковий доробок та творча діяльність В. Шейка широко висвітлені у спеціалізованих культурологічних виданнях та засобах масової інформації. Основні праці: десятитомне видання «Історія української культури» (у співавторстві, 1997-2003), двотомне видання «Історія української художньої культури» (1999-2003), двотомне монографічне видання «Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ- початок ХХІ ст.)» (2001), «Історико-культурологічні аспекти психоаналізу» (2001), «Історія української культури» (2001), підручник «Організація та методика науково-дослідницької діяльності» (2001, 2002, 2003, 2004), підручник «Історія культури» (2004), монографія «Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)» (2005, у співавторстві), монографія “Еволюція художніх і літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір” (2008, у співавторстві), монографія «Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації» (2009, у співавторстві), монографія «Філософія української національної ідеї та Микола Хвильовий: історико-культурологічний аспект» (2010, у співавторстві), монографія «Культура України в глобалізаційно-цивілізаційному вимірі (історико-методологічні аспекти)» (2011), «Історія української культури» (2009, 2010,2011, 2012, 2013, у співавторстві), «Історія культури Слобідської України» (2012, у співавторстві), «Культурологія» (2012, у співавторстві), «Наукова творчість у галузі культурології і мистецтвознавства» (2016, у співавторстві), «Культурологічні та мистецтвознавчі дослідження: теорія і методологія» (2020, у співавторстві), монографія «Інтелігенція і влада в часи Української революції 1917-1921 років» (2020).
З 1989 по 2022 – ректор Харківського державного інституту культури (нині Харківська державна академія культури).З 2006 по 2022 – голова Експертної ради з питань мистецтвознавства ВАК України.
Посада – радник ректора Харківської державної академії культури.
Нагороджений орденами «За заслуги» І (2007), ІІ (2004), ІІІ (2002) ступенів, Почесною Грамотою Верховної Ради України (2004), Срібною (2009) та Золотою медалями АМУ (2012), медалями.

Біографія

● 1942 — народився 9 травня в м. Охтирка Сумської обл.
● 1963 — закінчив Білгородське музичне училище за спеціальністю «Народні інструменти».
● 1968 — закінчив Харківський державний інститут культури за спеціальністю «Культурно-освітня робота». ● 1968—1971 аспірант Інституту історії АН СРСР. З 1971 працює в Харківському державному інституті культури. З
● 1989 ректор Харківського державного інституту культури (нині Харківська державна академія культури).
● З 2006 голова Експертної ради з питань мистецтвознавства ВАК України.
● 2002 – обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України. 
● 2017 – Академік Національної академії мистецтв України. 

Нагороди

● Почесна відзнака Міністерства освіти України «Відмінник освіти України» (1992 р.)● Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2002 р.)● Срібна медаль Української академії наук національного прогресу «За видатні досягнення у прогресі суспільства» (2002 р.)● Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня (2002 р.)● Срібний хрест «Козацька єдність» ІІ ступеня (2003 р.)● Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004 р.)● Кавалер ордену «За заслуги» ІІ ступеня (2004 р.)[1]● Кавалер ордену «За заслуги» І ступеня (2007 р.)[2]● Почесна відзнака Харківської облради «Слобожанська слава» (2009 р.)● Срібна медаль Національної академії мистецтв України (2009 р.)