Владислав Вікторович Корнієнко

Академік НАМ України

Illustration

Владислав Вікторович Корнієнко

    нар. 1963

Громадський, культурний діяч, менеджер культури й освіти, науковець, мистецтвознавець, культуролог

    Академік НАМ України (2024)

    Заслужений діяч мистецтв України (2006)

    Кандидат мистецтвознавства (2006) 

    Доктор культурології (2017)

    Професор (2013)

    Член Національної Спілки театральних діячів України

    Член Асоціації діячів естрадного мистецтва України

Владислав Вікторович Корнієнко – визнаний громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, культуролог, академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв НАМ України, заслужений діяч мистецтв України, доктор культурології, кандидат мистецтвознавства, професор, лауреат Мистецької премії «Київ», державний службовець І рангу вищої категорії. За свою діяльність Владислав Корнієнко виявив себе як видатний менеджер культури та освіти, науковець.
Маючи природну здібність до вивчення іноземних мов, після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого продовжив освіту за кордоном. У 1991 році стажувався у Міжнародному Університеті мистецтв (США, Нью-Йорк) як театральний менеджер неприбуткового американського театру. З 1995 по 1997 роки навчався в Університеті Сорбонна ІІІ (Франція, Париж) зі спеціальності дидактика французької мови (спеціалізація - цивілізація, культура та сучасна французька мова). У 2000 році стажувався в Університеті Дофін (Франція, Париж) за спеціальністю «Економіка та фінансування культури». У 2005 році закінчив магістратуру Національної академії державного управління при Президентові України. У 2006 році був здобувачем та захистив кандидатську дисертацію у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського з історії та теорії мистецтв, а 2017-го в цій же академії здобув науковий ступінь доктора культурології. Вищою атестаційною комісією МОН України у 2007 році присвоєно вчене звання доцента, у 2013 - вчене звання професора з гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.
Владислав Корнієнко є науковим керівником і консультантом у аспірантів-мистецтвознавців.
З 1986 року є членом Національної спілки театральних діячів України, з 2007 року – член Асоціації діячів естрадного мистецтва України.
У 2007, 2008 роках - голова Державної екзаменаційної комісії Національної академії державного управління при Президентові України. З 2012 року - секретар Всеукраїнської громадської організації «Агентство охорони прав виконавців». З 2013 року – член Ради директорів державних циркових підприємств України. З 2014 по 2019 рік працював у складі Державної акредитаційної комісії (ДАК) Міністерства освіти і науки України.
З 2015 року – заступник голови Художньої ради Департаменту культури Київської міської державної адміністрації. З 2018 року - член Наглядової ради Українського культурного фонду (УКФ). За особистою ініціативою В. В. Корнієнка Київською міською владою запроваджено першу в історії України мистецьку премію в галузі циркового мистецтва «Премія «Київ» імені Братів Ялових».Владислав Корнієнко є постановником, художнім керівником знакових мистецьких проєктів, упродовж багатьох років входить до складу оргкомітетів і журі конкурсів, фестивалів на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Був членом журі 37-го Міжнародного циркового фестивалю в Монте-Карло (Монако) у 2013 році, Міжнародного фестивалю циркового мистецтва в Будапешті (Угорщина) у 2020 році, Міжнародного фестивалю циркового мистецтва у місті Латіна (Італія) у 2020 та 2021 роках.
Владислав Корнієнко в 2004 році отримав Подяку Прем'єр-міністра України, в 2005 році нагороджений Почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю в галузі культури», орденом Святого Миколи Чудотворця ІІІ ступеня (2005), Почесною грамотою Київського міського голови (2006), Почесною відзнакою — орденом «За високий професіоналізм» (2006). В 2006 році отримав почесне звання заслужений діяч мистецтв України.
Нагороджений Золотою медаллю НАМ України (2023), орденом "За заслуги" ІІІ ст.(2022).

Біографія

● 1982 - адміністратор знімальної групи Київської кіностудії науково-популярних фільмів;● 1985-1997 - головний адміністратор Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка;● 1997-2000 - перший заступник генерального директора з економічних питань Національного палацу мистецтв «Україна»;● 2000 - начальник управління зовнішніх зв’язків Міністерства культури і мистецтв України;● 2001-2003 - заступник Міністра культури і мистецтв України, заступник Державного секретаря Міністерства культури і мистецтв України;● 2003-2004 - заступник начальника управління науково-технічного та гуманітарного розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України;● 2004-2005, 2007-2008 - голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України; ● 2005-2007, 2008-2010 - перший заступник Міністра культури і туризму України;● 2011-2019 - ректор Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв;● з 2019 – генеральний директор державного підприємства «Національний цирк України».Владислав Корнієнко є професором кафедри організації театральної справи імені І. Д. Безгіна Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого; професором кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра. У 2021 році Владислава Корнієнка обрано членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України, призначено виконуючим обов’язки академіка-секретаря відділення теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України. Перелік наукових праць Владислава Корнієнка складається більш ніж з 60 позицій, де автором порушуються нагальні питання мистецтвознавства та культурології. Серед них шість монографій, зокрема «Інституціональний розвиток французького драматичного театру в ХХ столітті» (2006), «Театральна палітра Франції в ХХ столітті: від творчості в мистецтві до мистецтва творчості» (2007), «Французькі театральні студії Владислава Корнієнка. Від тексту – до сцени (театрознавча розвідка) (2009), «Театрально-драматичний словник ХХ століття (2009, у співавторстві), «La dramaturgie Francaise sur la scene Ukrainienne (une recherche de la critique theatrale)» (2010), «Гуманітарні комунікативні системи як чинники європейської інтеграції. Україна та Франція: кроскультурний діалог» (2017), та статті у наукових фахових виданнях.