Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович

Член-кореспондент НАМ України

Illustration

Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович

    1943-2019

Актор

    Член-кореспондент НАМ України

Бабаєв-Кальницький Давид Вольфович (1943-2019) - актор. Член-кореспондент НАМУ (2013). Народний артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2011) ступ.
Давид Вольфович Бабаєв-Кальницький народився 14 липня 1943 року в Махачкалі. 1947 року його родина повертається з евакуації до Києва.
1962 року він потрапив до мистецької студії при Жовтневому палаці. 1969 закінчив Республіканську студію естрадно-циркового мистецтва. 1969—1972 — артист та художній керівник естрадного колективу Архангельської філармонії (РСФСР).
1972—2019 — працював у Київському академічному театрі російської драми, де зіграв понад 70 ролей, отримавши широке визнання. Також на рахунку Давида Бабаєва понад 40 ролей у кіно.
Був завідувачем кафедри розмовного жанру Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв.
В останні роки хворів, мав проблеми з ногами, на сцену виходив все рідше. Помер після операції 23 листопада 2019 року в Києві на 77-му році життя. Похований на родинній ділянці Байкового кладовища (південна стара частина, ділянка 3А-ст).
Знімався у к/ф: «Ніс» (1977, за М. Гоголем, реж. Р. Биков), «Незрима робота» (1979, реж. М. Бєліков), «Вбити Шакала» (1989, реж. Г. Кохан), «Пастка» (1993, реж. О. Бійма, телесеріал), «Репортаж» (реж. В. Балкашинов), «Обережно! Червона ртуть!» (реж. А. Іванов; обидва – 1995), «Роксолана» (1996, реж. Б. Небієридзе), «Святе сімейство» (1997, реж. М. Бєліков) та ін. Зіграв багато ролей другого плану, переважно комедій. характеру.

Наповнення сторінки триває. Якщо Ви не знайшли інформацію, яка Вас цікавить, будь ласка, заповніть форму за посиланням.