14.04.2026

Академік Андрій Чебикін працює в галузі станкової та книжкової графіки, декоративного мистецтва. Його графічні серії вирізняються чітко впізнаваною авторською манерою, послідовністю пластичних рішень, стабільною стилістичною мовою. В основі його підходу лежить уважне поєднання образного мислення з можливостями графічних матеріалів, де символічні, знакові, насамперед метафоричні елементи органічно взаємодіють із фактурністю, чіткою виразністю лінії.
Найвідомішими роботами митця є графічні серії «Село Обрадове» (1970), «Десять днів, які сколихнули світ» за романом Джона Ріда (1970), «Солдатські будні» (1972–1973), «Космічні офорти», «Планети» (1976), «Мир» (1978), «Всесвіт» (1979–1980), «Під мирним небом» (1985), «Космос – Земля» (1986), «Перехожі» (1987), «Американські каньйони» (1990), ілюстрації до літературних творів Івана Франка «Зів’яле листя» (1967–2006), Олеся Гончара, Леоніда Вишеславського, Ніни Гнатюк, Віктора Грабовського, Івана Драча, Бориса Олійника, Ганни Чубач (1977–1990), серія гобеленів для інтер’єру Донецького академічного театру опери та балету імені Анатолія Солов’яненка (1994–1995), цикли станкових рисунків, акварелей, офортів, монотипій.
«Для себе я виніс, – казав художник Олександрові Федоруку, – що потрібно шукати власні теми, образи і образно реалізовувати їх. Цьому нас вчить приклад мудрого Пікассо. Ви, очевидно, розумієте, що тема мислиться не в сюжеті, скоріше це особисте сприйняття реалій або реалізація власних умовних реалій. Пріоритетами тут виступають форма, колір, лінія, композиція. Для кожного художника важливо, як він це здійснює, що є одночасно в парі з тим, які він думки висловлює. Про це голосно не говорять, бо сам художник є людина така, яка є. Але його власні відчуття повинні хвилювати інших».
У різні періоди творчості, вибудовуючи власну візуальну Шевченкіану, Андрій Володимирович звертався до шевченківської теми. Йому належить графічна композиція «Катерина» (кольорова ліногравюра, 1989), а згодом у манері вільної експресивної лінії переосмислив цей образ у роботі «Катерина» (2007). У цьому ж ключі створено і портрети Шевченка: «Молодий Тарас» (2007) та «Тарас Шевченко» (2014), в яких митець через зовнішні риси прагне передати внутрішню напругу, духовний вимір постаті Кобзаря.
2007-го за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи» та «Зів’яле листя» Андрію Чебикіну було присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка як визнання вагомого внеску в царину української графіки, утвердження високих художніх стандартів.

В останні роки академік Чебикін працює над ілюструванням творів Публія Овідія Назона. 2021-го вийшли друком Овідієві «Любовні елегії», «Мистецтво кохання», «Ліки від кохання», об’єднані назвою «Любощі» в перекладі Андрія Содомори. У цьому виданні графічні інтерпретації поєднують античну поетику з сучасною візуальною мовою, запрошуючи до повноцінного всотування класичного тексту, відкриваючи його для сучасного читача через адекватний сюжетам образний ряд.
Академік-засновник НАМ України, Андрій Чебикін упродовж 1997–2022 років очолював нашу Академію, доклавши багато зусиль до її становлення, розбудови інституційної бази, зміцнення міжнародних зв’язків, підтримки українського мистецького середовища.
Шановний Андрію Володимировичу, в цей святковий день прийміть наші найтепліші слова та побажання міцного здоров’я, добробуту, родинного щастя, цікавих ідей, які надихатимуть інших на подальші професійні звершення.
Завдяки Вашій творчості ми відкриваємо нові обрії мистецтва, по-новому осмислюємо цінності культури сучасної і давньої, відчуваючи їхню живу тяглість, внутрішню силу. Ваша художня діяльність спонукає до глибших роздумів і сильних переживань, пробуджує щирі емоції, внутрішній відгук, надихає на пошук гармонії і прагнення власної досконалості, утверджуючи високу місію мистецтва в духовному житті людини.
Многая літа!