10.10.2023

Автор знаменитих пам’ятників, що «живуть» по всій Україні та за її межами, презентує власне бачення і розуміння портрету.1972 року митець закінчив Київський державний художній інститут (тепер зветься НАОМА). Там отримав академічну освіту високої якості і став не лише майстром, а й митцем, котрий переймається непересічними образами, — як історичними (конкретними й узагальненими), так і народженими його часом.У жанрі портрету Анатолій Кущ заявив про себе як про майстерного й проникливого художника вже на початку творчого шляху, а 1980-го був нагороджений Срібною медаллю Академії художеств СРСР та поїздкою до благословенної «Мекки» всіх художників декількох останніх століть — Італії. 1998-го його відзначено медаллю Лондонського товариства скульпторів-портретистів.
Жанр портрета в образотворчому мистецтві — явище непересічне. До нього завжди були особливі вимоги, і це не лише виражена подібність до певної моделі. Окрім схожості й натурної точності, важливо продемонструвати характер і виразний образ портретованого. З таким завданням протягом століть уміли впоратися одиниці. Скульптурний портрет був важливим жанром у мистецтві різних епох від Єгипту до сьогодення. У наш час проникливих, уважних, нюансованих портретів катма, бо їхнє створення вимагає таланту, уміння, оригінального бачення. Анатолій Кущ уміє побачити й він один із тих, хто створює портрет у різних його модифікаціях – від деталізованого до узагальненого, від камерного до монументального.
Виставка «Портрети» розкриває ставлення Анатолія Куща до жанру портрета як до непересічного явища, що вбирає у себе різноманітні пластичні рішення та демонструє кілька напрямів пошуку скульптора в цьому жанрі впродовж півстоліття його творчої діяльності:
– характерні зображення етюдного і камерного характеру;
– портрети узагальнені й композиційні, здебільшого це образи діячів української культури — поетів, письменників, художників, мистецтвознавців, зокрема Тараса Шевченка, Павла Тичини, Степана Олійника, Володимира Міненка, Олександра Федорука, Івана Трухлого, Василя Шкляра;
– портрети історичні, монументальні — переважно державних діячів України, як-от Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Могили, Івана Богуна, Максима Кривоноса, Пилипа Орлика, що створювалися для пам’ятників.

Образні рішення зображень історичних осіб митець подеколи романтизує, наснажуючи бароковим настроєм, суголосним українському національному характеру й часу їхнього життя. Втім за формою він вирішує портрети переважно академічно виважено та переконливо. Скульптор дивним чином уміє пристрасть й екзальтований душевний порух героя стримати в пластичній формі так, щоби він не «вибухнув», але й не застиг. Той рух енергій і життя форми відчувається і зчитується повсякчас. Це стосується всіх портретів майстра — його герої мають не лише характер, а й настрій та сповнені енергій.
Анатолій Кущ, майстер круглої скульптури, в рамках виставки експонує давно не демонстровані цикли рельєфів «Створення світу» та «Одвічне», що не є портретами, але візуально й образно доповнюють настрій експозиції та поглиблюють її філософію. Царина рельєфу — особлива сфера скульптури й мало хто сьогодні працює в цьому жанрі. Тим цікавіше знайомитися з такими рідкісними роботами, що стали тлом портретному доробку.
Відкриття виставки відбудеться 18-го жовтня, 16:00Національна академія мистецтв УкраїниКиїв, вулиця Бульварно-Кудрявська, 20Графік роботи виставки: Пн-Пт, 11:00 - 17:00Вхід вільний