16.10.2023

Колектив Національної академії мистецтв України з глибоким сумом повідомляє, що з життя пішов член-кореспондент НАМ України за відділенням синтезу пластичних мистецтв, доктор мистецтвознавства, професор Олег Ярославович Боднар, архітектор-дизайнер, художник, проєктувальник, науковець і педагог.

Олег Ярославович 1972 року закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), в якому працював майже усе життя, обіймаючи посади від асистента до професора кафедри дизайну та основ архітектури. 1986-го захистив кандидатську дисертацію, 1994-го – докторську за спеціальністю «Технічна естетика» у Всеросійському НДІ технічної естетики, ставши першим в Україні доктором наук із дизайну. Ініціатор й організатор відкриття у Львівській політехніці навчальних спеціальностей «Дизайн» і «Дизайн архітектурного середовища», провідний розробник навчальних планів цих спеціальностей, які взяті за основу у більшості українських ЗВО, де здійснюється підготовка студентів-дизайнерів. Багаторічний голова спеціалізованої вченої ради у Львівській політехніці із захисту дисертацій з дизайнерської тематики.
У творчому доробку професора Боднара унікальна серія експериментальних архітектурних проєктів, які демонструють розмаїття тектонічних (конструктивних) і архітектонічних (художніх) можливостей застосування регулярних геометричних структур в архітектурному формотворенні, зокрема створенні житлових структур. Ця серія знайшла реалізацію у втілених авторських будівлях: церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ в Яворові (1995), Церква-музей митрополита Андрея Шептицького в Прилбичах (1998–2015), церква Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і Блаженних Священномучеників єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка в Івано-Франківську (2001–2018).
Результати наукових досліджень професора Боднара викладено у близько сімдесяти опублікованих працях, які становлять золотий фонд світової теорії дизайну. Серед них монографії: «Динамическая симметрия» (Киев, 1992), «Конструктивная геометрия» (Москва, 1993), «Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві» (Львів, 1994, 2005, англійський переклад: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015).

Зокрема в останній книзі вперше після появи більш ніж сто років тому геометричної інтерпретації спеціальної теорії відносності професором Боднаром презентовано сенсаційну інформацію про реалізацію в природі закономірностей неевклідової геометрії. Цього разу – у живій природі, зокрема, у ростовому механізмі спірально-симетричних (філотаксисних) рослинних форм.При детальному математичному розшифруванні цього механізму несподівано виявляється участь у ньому золотого перерізу – магічного числа, з яким в науці та мистецтві завжди пов’язувалися уявлення про гармонію і досконалість. У центрі сюжету книги – наукове відкриття, що стосується найбільш загальних законів природи і свідчить про фундаментальний зв’язок між різними напрямами наукового пізнання, які, здавалося б, уже давно і назавжди такий зв’язок втратили. Праця містить велику історичну інформацію про розвиток геометричних ідей у науці та мистецтві, еволюцію просторових уявлень, їх особливості та роль у науковій свідомості ХХ століття. Зі спеціальних «геометричних» позицій розглядається процес зміни просторової концепції, відтак – методологічних підходів в архітектурі і дизайні ХХ століття.
Завдяки зусиллям професора Боднара в українській науці про мистецтво стверджено новий науковий напрям: математичне мистецтвознавство – актуальний міждисциплінарний напрям розумового пошуку. Формотворчі розробки О. Боднара пов’язані з графічним методом формоутворення купольних систем, алгоритмами створення листо-складальних конструкцій, паралелографічних структур тощо. Кожна розроблена ним технологія містила невелике теоретичне відкриття, новаторську ідею, обґрунтовані діючим механізмом її практичного застосування.
Як вчений і архітектор професор Боднар, творчість якого слід розглядати на тлі світового архітектурного контексту, виявляв гармонійне уособлення глибин математичної теорії та художніх висот архітектурної практики. Здатність передати уявно-споглядальні явища розуму у вигляді матеріальних речей, тобто умоглядну реальність перетворити на онтологічну, – математично переконливу та геометрично обґрунтовану, переклавши «умогляд у фарбах» у матеріальну форму, – було нервом науково-творчої діяльності Олега Боднара, видатного українського вченого, чуйної і товариської людини.
Національна академія мистецтв України глибоко сумує з приводу смерті Олега Ярославовича і висловлює щирі співчуття його рідним і близьким.