Дякуємо за підписку
на регулярну розсилку від НАМУ!
15-го жовтня у Великій залі Національної академії мистецтв України відбулося урочисте відкриття виставки «Перформативне мистецтво. Цирк», присвяченої 30-річчю Академії. Проєкт, ініційований Національним цирком України, об’єднав художників, науковців, дипломатів, керівників мистецьких інституцій та циркових артистів. Експозиція представляє цирк як повноцінну складову української та світової художньої культури — мистецтво з власною історією, творчими школами, естетикою та особливою мовою, зрозумілою людям у різних куточках світу
16.10.2026
У день відкриття виставковий простір Національної академії мистецтв України перетворився на своєрідний цирковий майданчик. Поряд із живописом, історичними афішами, сценічними костюмами та реквізитом з’явився справжній цирковий манеж, на якому виступили артисти Національного цирку України.
Відкриття стало нагодою для розмови про місце цирку в системі мистецтв, збереження української циркової спадщини, культурну дипломатію та роль мистецтва в житті суспільства під час війни.
Виставку відкрив президент НАМ України Віктор Сидоренко. Він нагадав, що це вже другий спільний виставковий проєкт Академії та Національного цирку України. Після першої виставки, представленої у 2025 році, співпраця отримала продовження, а експозиція поповнилася новими матеріалами та художніми творами.
Віктор Сидоренко висловив переконання, що такі виставки мають стати традиційними. На його думку, поєднання циркового мистецтва з академічним виставковим простором дозволяє глядачеві побачити те, що зазвичай залишається поза межами манежу: процес створення номера, роботу художників, постановників, режисерів та артистів.
«Мистецтво не обмежується живописним полотном, театральною сценою чи концертною залою. Цирк має власну естетику, творчі школи й традиції та посідає повноправне місце в художній культурі. У ньому технічна досконалість поєднується з образністю, рух — із драматургією, а майстерність — з емоційним впливом», — зазначив президент НАМ України Віктор Сидоренко, коментуючи виставковий проєкт.
Президент Академії також нагадав, що співпраця двох інституцій здійснюється в межах підписаного меморандуму, та висловив сподівання, що наступну виставку вдасться відкрити вже в мирній Україні.
Особливо особистим став виступ академіка-секретаря відділення образотворчого мистецтва НАМ України Андрія Чебикіна. Він звернувся до власних дитячих спогадів, пов’язаних із цирком, та розповів про те, наскільки глибоким може бути вплив цього мистецтва на людське сприйняття світу.
Цирк, який людина відкриває для себе ще в дитинстві, залишається в пам’яті не лише як яскраве видовище, а й як особливий світ образів, емоцій та переживань. Саме цей світ упродовж багатьох років надихав художників, письменників, режисерів та представників інших мистецьких професій.«Цирк — це наше життя», — наголосив Андрій Чебикін.Митець звернув увагу на філософську природу циркового мистецтва. На його думку, через гумор, лірику, романтику та метафору цирк здатний порушувати складні питання людського існування.
Тема цирку присутня у творчості багатьох художників, які знаходили в ньому джерело натхнення, нові пластичні форми та способи художнього висловлювання.
У виступі Андрія Чебикіна особисті спогади поєдналися з роздумами про те, як мистецтво, знайоме людині змалку, згодом відкривається їй у значно глибшому культурному та філософському вимірі.
Особливий емоційний момент подарував присутнім віцепрезидент НАМ України, член-кореспондент НАМ України Олесь Санін. Не промовляючи слів, він жестами, мовою пантоміми, зобразив биття власного серця, показавши, що для нього циркове мистецтво — це передусім любов. Цей імпровізований виступ став яскравим нагадуванням про силу мистецтва, здатного передавати найглибші почуття без жодного слова.
Тему взаємодії мистецтв продовжив академік-секретар відділення театрального мистецтва НАМ України Олексій Безгін.
Він наголосив на важливості синтезу різних художніх напрямів та відзначив, що подібні проєкти демонструють можливості взаємодії мистецтв, які традиційно сприймають як окремі творчі сфери.
Серед гостей відкриття був присутній український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко.
У своєму виступі він звернув увагу на особливу атмосферу виставки та здатність циркового мистецтва дарувати людям радість навіть у найскладніші періоди.Дипломат подякував артистам за те, що вони продовжують працювати та підтримувати українське суспільство в умовах повномасштабної війни. «Мистецтво завжди було важливим інструментом дипломатії. Воно долає кордони, об’єднує народи та формує уявлення про країну».
Під час відкриття неодноразово йшлося про міжнародне значення української циркової школи. Український цирк, мова якого не потребує перекладу, має особливий потенціал у просуванні нашої культури та зміцненні міжнародної підтримки України.
Українські артисти виступають на міжнародних майданчиках, беруть участь у циркових фестивалях і конкурсах, працюють у різних країнах світу. Їхні досягнення привертають увагу до України та демонструють високий рівень професійної підготовки.
Цирк має особливу перевагу як засіб культурної дипломатії: мова руху, пластики, музики та художнього образу не потребує перекладу. Завдяки цьому українське циркове мистецтво може доносити до міжнародної аудиторії важливі культурні й суспільні змісти.
Про становлення національної циркової галузі після відновлення незалежності України розповів генеральний директор ДП «Дирекція пересувних циркових колективів України», народний артист України Павло Книш.
Він згадав період початку 1990-х років, коли українським цирковим колективам довелося працювати в нових організаційних та економічних умовах.
Після розпаду централізованої радянської системи необхідно було створювати власні структури управління, забезпечувати діяльність артистів, зберігати професійні колективи та традиції циркової школи.
Виступ Павла Книша нагадав, що історія українського цирку — це не лише історія відомих артистів і номерів, а й багаторічна праця людей, які забезпечували існування та розвиток галузі.
Концепцію експозиції представив генеральний директор Національного цирку України, академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв НАМ України Владислав Корнієнко.Він наголосив, що цирк є частиною перформативного мистецтва та має розглядатися в широкому культурному контексті — поряд із театром, музикою і хореографією.За його словами, виставковий проєкт розпочинався як спроба представити історію київського цирку, однак поступово перетворився на ширшу розповідь про українське циркове мистецтво, його розвиток, видатні постаті та творчі досягнення.
В експозиції представлені архівні документи, історичні афіші, сценічні костюми, реквізит, художні твори та матеріали, пов’язані з діяльністю українських циркових колективів.Серед експонатів — макет традиційного цирку-шапіто, який дозволяє роздивитися будову пересувної циркової споруди, її манеж, глядацькі місця та конструктивні особливості.Окрему увагу приділено історії українських циркових атракціонів, розвитку професійних колективів та збереженню унікальних матеріалів минулого.
Особливу цінність становлять історичні відеоматеріали. Серед них — архівне 20-хвилинне інтерв’ю з членом-кореспондентом НАМ України Євгеном Нищуком, записане ще в період, коли він обіймав посаду міністра культури України. У розмові йдеться про значення циркового мистецтва для української культури та його місце в загальній системі мистецтв.
Також представлено відеоматеріали, присвячені історії Національного цирку України.
Під час виступу Владислав Корнієнко згадав і міжнародні документальні проєкти, створені спільно з французькими кінематографістами, що розповідають про життя та роботу українського цирку в умовах війни.
Сучасна історія цирку — це також історія стійкості. Попри російську агресію, артисти продовжують працювати, створювати нові постановки, підтримувати професійну школу та представляти Україну за кордоном.
«Глядач зазвичай бачить готовий номер, але за кількома хвилинами на манежі — роки праці й ціла система творчих професій. Національний цирк України відповідає не лише за якість сучасних вистав, а й за збереження історії, досвіду та пам’яті української циркової школи», — зазначив Владислав Корнієнко, коментуючи значення виставки.
Однією з особливостей цьогорічної експозиції стало розширення художньої складової.
На виставці представлені роботи Андрія Чебикіна, Юрія Вакуленка, а також Альберта Фельдмана та Наталії Лопухової.Циркова тематика посідає особливе місце в історії образотворчого мистецтва. Динаміка руху, пластика людського тіла, емоції артистів, сценічне світло та образи циркових персонажів неодноразово ставали джерелом натхнення для художників різних епох.
Головний художник Національного цирку України Ілля Павелець звернув увагу на те, що цирк здавна був простором мистецького експерименту.
«Ще від кінця XIX століття цирк став найбільш привабливим полем для творчих пошуків серед митців, що працювали у геть різних сферах — від літератури, живопису, скульптури до сценічних форм, як-от театру та балету, а пізніше й кіно. І це не випадковий збіг, бо серед усіх традиційних форм синтетичного мистецтва цирк як був, так і залишається найбільш відкритим до експериментів. Тому не дивно, що тема цирку, прямо або опосередковано, прослідковується у творчості багатьох митців авангарду», — зазначив Ілля Павелець.
За його словами, відкритість цирку до художніх експериментів пояснює, чому його образи простежуються у творчості багатьох митців авангарду.Таким чином, виставка пропонує поглянути на цирк не лише як на сценічне мистецтво, а й як на джерело образів, ідей та художніх рішень, що впливали на розвиток інших видів творчості.
Ще до початку церемонії гостей у фоє зустрічали міми Вероніка Одинець — студентка Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (КМАЕЦМ), постійна артистка фоє Національного цирку України — та Максим Литвиненко — артист Національного цирку України.Після офіційної частини гості побачили живі циркові виступи.У виставковій залі було облаштовано справжній манеж, що дозволило поєднати музейно-виставковий формат із безпосереднім сценічним перформансом.
Серед учасників творчої програми — артистка-дресирувальниця Національного цирку України Оксана Ляхорська, яка представила номер із голубами. Їй асистував Володимир Ляхорський.
Перед виступом вона звернулася до присутніх зі словами вдячності та побажала всім віри, любові й миру.«Від себе і від усіх наших артистів Національного цирку бажаю вам віри», — сказала артистка.
Акробатичний номер на партерному кільці виконала Катерина Россоха — вихованиця Культурного центру «Печерськ Палац», Народного цирку «Юність Києва».
Пантоміму представив Максим Литвиненко — артист акробатичного жанру Національного цирку України. З номером із хула-хупами виступила Аліса Приходько — студентка КМАЕЦМ.
Режисеркою творчої програми стала Вероніка Гумарова — головна режисерка Національного цирку України, заслужена артистка України. Помічниця режисерки — Крістіна Новикова, студентка КМАЕЦМ. Коментуючи виставковий проєкт, Вероніка Гумарова підкреслила художню природу циркового номера.
«Цирковий номер — не просто сукупність складних трюків. Це сценічний твір із драматургією, музикою, режисерським рішенням і художнім образом. Технічна майстерність захоплює, але мистецтво народжується тоді, коли за нею глядач відчуває емоцію та історію», — зазначила Вероніка Гумарова у коментарі до виставкового проєкту.
Саме ця ідея стала однією з основних у концепції виставки: циркове мистецтво неможливо повною мірою представити лише через експонати. Його природа розкривається через взаємодію артиста та глядача, рух, драматургію і безпосереднє емоційне переживання.
Пресреліз урочистого відкриття виставки надано керівницею музейного відділу Національного цирку України Оленою Кириченко-Поволоцькою. Фотографії старшого наукового співробітника НАМ України Бориса Лєпшова та архіву НЦУ.