Більшість робіт створено упродовж кількох останніх років, деякі постали ще до 2014 року. Проте сугестивний вплив війни відбивається в їх асоціативному сприйнятті. Так, пошматована війною «залізна земля» презентована в рисунках Сергія Сабакаря як постапокаліптичний пейзаж. Використані для друку знайдені залізні об’єкти Тараса Ковача, здається, «гравіюють» паперову поверхню слідами танкових гусениць. Колірна гама та напівабстрактні форми зображених елементів нагадують військовий камуфляж. Цю землю населяють парадоксальні, здебільшого деперсоналізовані істоти Костянтина Синицького, які ведуть мовчазний, утаємничений, нескінченний діалог із самими собою.
Заразом вони ставлять питання глядачеві: як залишитися людиною в епоху дегуманізації, як зберегти себе та свою ідентичність у світі непевності й абсурду, як захистити свободу і країну в добу війни.
Куратор проєкту: Антон Коломієць, молодший науковий співробітник ІПСМ НАМ України, артилерист 241 ОБр ТрО ЗСУ. Співкуратор: Марина Стрельцова, науковий співробітник Kunsthalle Rostock.
Виставка триватиме до 2 липня 2024 року в рамках проєкту "Арт-А-Art"ІПСМ НАМ УкраїниКиїв, вул. Євгена Коновальця, 18-д