10.06.2024

Сергій Параджанов не був митцем однієї техніки, стилю й, здається, однієї доби чи батьківщини. Він точно мав сотню облич, якщо не більше, — як у звичайному житті, так і в творчості. Параджанов створював фільми, колажі, ляльок, капелюшки, малював натюрморти і — головне — ніколи не дозволяв собі зупинятися.

Усі твори, які репрезентовані на виставці, створено Параджановим, хоча й необов’язково його власними руками. Деякі з них були подаровані йому за життя, деякі створені вже після його смерті. Тим не менш, усі вони, можна сказати, «параджанівські», адже кожний присвячений йому та його мистецьким цінностям.
Сергій Параджанов впливав на людей, і цей вплив був різним. Іноді він сприймав світ як театр або кінострічку, людей у ньому — акторами, яким можна вигадати якусь історію або сюжет максимально правдоподібно, часом доводячи співрозмовника до сліз. Часом шокував незвичністю думок і готовністю віддати останнє. Іноді дивував прямолінійністю думок і відкритістю душі, декому допомагав розкрити творчий потенціал. Проте Сергій Параджанов завжди надихав навіть тих, хто був у його присутності не більше трьох хвилин, а подекуди вони зовсім не зустрічались.
Видатний художник завжди сприймає інші, здавалося б навіть чужі, культури, наче рідні. Він поглинається ними, ніби бачить їх наскрізь, проживає їх. У творах Параджанова полікультурність не завжди лежить на поверхні зримого, але її можна вловити на відчуттєвому спектрі. Люди, зворушені його особистістю, його творами, експериментували в стилі Параджанова, завдяки йому виходили за власні рамки.

На виставці презентовано твори персоналій, які були знайомі з Сергієм Параджановим, а саме: Лариси Кадочникової (відома роллю Марічки у фільмі «Тіні забутих предків»), Георгія Якутовича (художник цього ж фільму), фотографії Ігоря Гільбо, який зберіг історію українського мистецтва другої половини ХХ століття, Михайла Найсберга, грузинського фотографа Юрія Мечитова, а також його друга та скульптора Анатолія Фуженка та з колекції його учня Романа Балаяна. До того ж на виставці експоновано роботи сучасних митців, які надихалися творчістю Параджанова: Бориса Єґіазаряна, Олексія Анда, Ігоря Горяного, Валерія Дувірака, Гарніка Хачатряна.
Виставку відкрив президент НАМ України Віктор Сидоренко, з привітальними словами звернулися до присутніх віцепрезидент НАМ України Олесь Санін, академік Роман Балаян, член-кореспондент НАМ України Сергій Тримбач.У церемонії відкриття взяли участь віцепрезидент НАМ України Юрій Вакуленко, академік-секретар відділення образотворчого мистецтва Андрій Чебикін, академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Владислав Корнієнко, в. о. головного ученого секретаря Академії Олексій Скрипник, академік Ірина Зубавіна, член-кореспондент НАМ України Микола Білик.
На відкритті виставки були також присутні Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменія в Україні Владімір Карапетян та пан Гіоргі Голетіані, Тимчасовий повірений у справах Грузії в Україні. Високодостойний пан Посол Республіки Вірменія виголосив вступне слово, в якому зазначив: «Сергій Йосипович — за кров’ю вірменин, народився в Грузії, освіту та творче становлення здобув в Україні. Свої найбільш відомі фільми створив саме в Україні. В історії наших народів чимало пам’ятних дат та імен, які символізують дружбу, духовну та культурну спільність. Але є особистість, творчість якої найвиразніша та близька сучасникам. Його сторічний ювілей став приводом для оголошення ЮНЕСКО роком Параджанова».
Організаторами проєкту виступили Національна академія мистецтв України, Національна спілка кінематографістів України, Національний музей «Київська картинна галерея» і Вірменське товариство культурних звʼязків «AOKS-Україна».
Партнери: Посольство Республіки Вірменія в Україні, Посольство Грузії в Україні, Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, Національний центр Олександра Довженка, Одеська кіностудія, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Спілка вірмен України, Музей Хата-ґражда, музей кінофільму «Тіні забутих предків» у с. Верховина Івано-Франківської області.
Мистецький проєкт триватиме до 7 серпня 2024 року
Національна академія мистецтв УкраїниКиїв, вулиця Бульварно-Кудрявська, 20Графік роботи виставки: пн–пт, 11:00–17:00Вхід вільний
Фоторепортаж Сергія Мазураша.