25.04.2023

Галина Григорівна Стельмащук – доктор мистецтвознавства, професор, дійсний член (академік) НАМ України, завідувач кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв (від 2003 року), неодноразова стипендіатка ЛОДА, лауреатка премії ім. Св. Гординського ЛОДА, лауреатка президентської премії «Книга року «Українські народні головні убори» у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» (2016 рік), членкиня Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА, знана українська учена в галузі історії і теорії декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва та етнології.
Г.Г. Стельмащук зробила вагомий внесок у розвиток українського мистецтвознавства і народознавства. За час керування кафедрою створено мистецтвознавчий осередок відомий не лише в Україні, а й за кордоном. Має друковані монографії, навчальні посібники, розділи у колективних наукових виданнях НАН України загальною кількістю понад 400 публікацій, які побачили світ у часописах США, Польщі, Канади, Білорусі та інших країн світу. Також вона є учасницею 10 наукових експедицій, у яких були зібрані матеріали в усіх етнографічних регіонах України, у тому числі і в зоні Чорнобильської АЕС. Окрім того, вчена є членкинею редколегій наукових видань НАН України, наукових збірників і журналів, рецензенткою багатьох монографій, упорядницею і головним редактором наукових збірників кафедри історії і теорії мистецтва ЛНАМ «Мистецтвознавчий автограф».
Від 1995 р. (до призначення головою Спеціалізованої ради 2013 р.) була багатолітньою членкинею двох Спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львівській національній академії мистецтв й ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (Київ). Упродовж 2009-2013 рр. – член експертної ради ВАК, згодом, ДАК за спеціальністю – мистецтвознавство. Від 2013 р. Голова Спеціалізованої докторської вченої ради Д 35. 103. 01 у Львівській національній академії мистецтв зі спеціальностей 17.00.05 – образотворче мистецтво і 17.00.06 – декоративно-прикладне мистецтво. Як завідувачка кафедри і Голова Спеціалізованої вченої ради велику увагу Галина Григорівна приділяє підготовці кадрів вищої кваліфікації. За час головування у спеціалізованій вченій раді кафедра розглянула і допустила до захисту 65 дисертацій, які були успішно захищені. Під її особистим науковим керівництвом пошукувачі захистили 22 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора мистецтвознавства. До наукової школи Г.Г. Стельмащук належать відомі художники, учасники багатьох виставок, наукові співробітники, педагоги, мистецтвознавці.
Значну увагу науковиця приділяє дослідженню художників української діаспори, бере участь у написанні окремих статей до Енциклопедії Сучасної України. Її праці знаходяться у багатьох університетських бібліотеках і у приватних осіб за кордоном (США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Польща, Австралія, Китай).

Основні наукові праці Г.Г. Стельмащук: «Український народний одяг ХVІІ – початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського» (1988, у співавторстві), «Традиційні головні убори українців» (1993), «У ХХІ століття – з мистецтвом: довідник» (2000), «Український Стрій» (у співавторстві, 2000) «Давнє вбрання на Волині: етнографічно-мистецтвознавче дослідження» (2006), «Екслібриси родини Опанащуків» (2007), «Творчий портрет Миколи Опанащука. Графіка. Малярство» (2007), «Український стрій» (друге видання, 2011), «Мистецтвознавство України. Збірник наукових праць» (Спецвипуск, упорядник Стельмащук Г.Г., 2011), «Українське народне вбрання» (2013), «Українські народні головні убори» (2013), «Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст.» (2013), «Христина Кишакевич-Качалуба. Корені роду, спадкоємність поколінь, художня творчість» (2018), «Марія Гарасовська Дачишин. Україна і світ у творчості мисткині» (2020), «Історія традиційних українських прикрас» (у співавторстві, 2020), «Князь Всеволод Кармазин-Каковський. Художня творчість, науково-дослідницька праця, педагогічна діяльність» (2022), «Традиційне вбрання етнографічних груп українців Карпат» (2021). Остання книга Г.Г. Стельмащук виграла мистецький конкурс, оголошений Міністерством культури та інформаційної політики на тему: «Книжкові проєкти до 30-ї річниці Незалежності України».
Вагому частину наукового доробку академіка становлять розділи у колективних монографіях: «Історія української культури» – автор розділів у другому і четвертому томах (Київ, Наукова думка, 2002), «Україна козацька держава» (Київ, 2004), «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. 2. Етнологія та мистецтвознавство» (Львів, 2006); «Етнічна та етнокультурна історія України». Т. 2 (Київ: НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАМУ, 2011); чотирьох розділів у 5-ти томному виданні «Історія декоративного мистецтва України» (Київ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ 2009, 2010, 2011), трьох розділів у 3-х томному виданні «Етнографічні групи українських Карпат» (НАНУ Інститут народознавства, 2020) та ін.
Багаторічна сумлінна й результативна праця Галини Григорівни Стельмащук поцінована державою: вона нагороджена нагрудними знаками «Відмінник освіти», «За наукові досягнення», «Петро Могила», «Золотою медаллю» Національної академії мистецтв України, «Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня» (2018), медаллю «Золота фортуна. Шана українським науковцям (1918-2019)».