20.05.2024

На заході будуть висвітлені наступні питання для дискусії:
– Чи був Сергій Параджанов авангардистом: у мистецтві, у своїх громадських жестах, у побуті?
– Українське кіно 1920-х років (О. Довженко, І. Кавалерідзе, Дзиґа Вертов…) і 1960-х – початку 1970-х (С. Параджанов, Ю. Іллєнко, Л. Осика, І. Миколайчук…): авангардні поетики.
– Епатаж, установка на перманентний бунт, аморалізм, колажування, мозаїчність, ігрові карнавальні перевтілення та сюрреальні прояви - авангардність як спосіб світобачення і як основна матриця поведінковових стратегій і тактик (Сергій Параджанов у мистецтві і поза ним).
– С. Параджанов і закарпатська школа пластичних мистецтв (Федір Манайло, Андрій Коцка, Йосип Бокшай), закарпатська школа письма (Іван Чендей, співавтор сценарію «Тіней…»).
– Авангард як «тріумф волі» з обов’язковим складником моралі (цей складник зазвичай не визнається у політиці, що є однією з причин неприйняття авангардизму як явища тоталітарними режимами). Стосунки С. Параджанова і влади: «аморалізм» авангардиста проти носіїв тотального аморалізму.
– Поява «Тіней забутих предків» як бунт покоління авангардної української молоді (Шістдесятників).
– «Київські фрески» С. Параджанова: сюрреальна стратегія опанування дійсності.
– «Інтермеццо», нереалізований сценарій Параджанова за мотивами однойменної новели М. Коцюбинського: «Втекти від себе — до себе…».
– Магістральний сюжет творів Параджанова: художник і світ («Саят-Нова / Колір гранату», «Легенда про Сурамську фортецю», «Ашик-Керіб», «Думка», «Золоті руки», «Арабески на тему Піросмані»).
– Сценарій Параджанова «Сповідь». Заповіт авангардиста.

Організатори: Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ), Національна спілка кінематографістів України, Національна академія мистецтв України, за участі Національного центру Олександра Довженка.
Модератори: Юрій Морозов, Сергій Тримбач.
Відкриття круглого столу: 23.05.2024, 15:00
Будинок кіно, Блакитна вітальня
Київ, вул. Саксаганського, 6