11.10.2023

Леонід Григорович Тоцький (12.02.1932–05.02.2022) – видатний український художник-монументаліст, реставратор, майстр мозаїки. Наукове дослідження його мистецької спадщини здійснено у партнерстві з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та за підтримки Українського культурного фонду.

Творчий шлях Леоніда Тоцького розпочався у 1950-х роках з реставрації мозаїк й фресок Софії Київської. У 1980-х роках він працював над оздобленням павільйону над Золотими воротами з церквою Благовіщення (який був зведений до 1500-річчя Києва). Ним виконано значну кількість високохудожніх монументальних робіт у Києві, Полтаві, Бердянську, Олександрії, Херсонесі, Корсуні-Шевченківському. Вершиною творчості Леоніда Тоцького є мозаїки: копії всесвітньовідомих мозаїк Софійського та Михайлівського соборів та авторська мозаїчна галерея «Українських апостолів».
Леоніду Тоцькому належить провідна роль у творчому відтворенні Михайлівського Золотоверхого. «Бог мене вибрав і готував до відродження Собору», – говорив майстер, який багато років працював над копіями храмових мозаїк ХІ ст., підвищував свою майстерність і долею готувався до такої складної та відповідальної праці. Ми згадали тільки знакові об’єкти, які зберігають тепло рук Леоніда Григоровича, а їх дуже багато, зокрема у новозведених українських храмах. Одна з найславетніших його робіт поза Києвом – відтворення втрачених під час Другої світової розписів і картин Сергія Васильківського у центральній залі будівлі Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського).

Наталія Кондель-Пермінова, завідувачка відділу дизайну та архітектури ІПСМ НАМ України, канд. архітектури, представила завершену монографію «Мозаїка життя Леоніда Тоцького». До багато ілюстрованого видання увійшли не тільки тексти Наталії Миколаївни (які стали першою систематизованою науковою розвідкою творчості Леоніда Тоцького), а й спогади самого художника: про його малу батьківщину – село Лехнівку на Київщині, про козацький рід Тоцьких, поєднаний з родиною Кричевських у XIX столітті, про опанування професії та довге творче життя, сповнене натхненою працею. Також у виданні представлено «гумор Тоцького»: карикатури, пародії та шаржі, у яких він по-доброму кепкував над колегами та над самим собою.Гості Інституту 10-го жовтня мали змогу переглянути документальну стрічку про Леоніда Тоцького, почути розповідь художника про ключові епізоди зі свого творчого життя. 
«Дуже тяжко виступати після таких кадрів, – розчулено сказала присутня на зустрічі пані Людмила Тоцька, дружина і помічниця майстра, яка щиро сприяла проведенню дослідження. – Велика подяка шановній Наталії Миколаївні, всьому колективу, що працював над книгою, та УКФ, завдяки якому було проведено дослідження. Коли Леонід Григорович писав свої спогади, він навіть не сподівався на таке прекрасне видання й настільки високу оцінку його творчості».
Також результатом дослідження є художній каталог з мозаїчною серією «Українські апостоли», в якій Леонід Тоцький створив образи видатних постатей української історії та культури: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки… На жаль, розвиток цієї масштабної серії обірвала смерть майстра.
Всі результати дослідження оприлюднено на сайті ІПСМ НАМ України за посиланням
Зокрема, у вільному доступі книга «Мозаїка життя Леоніда Тоцького», яка незабаром буде надрукована у Видавничому домі «Гельветика».