05.05.2023

Ініціаторами конференції виступили Національна академія мистецтв України та Університет Париж 1 Пантеон-Сорбонна. Подія проходила за підтримки Aleksandr Savchuk Foundation у партнерстві з Palais de Tokyo та Art Support Fund. Конференція сприяла конструктивному діалогу, обміну досвідом та подальшій співпраці між інституціями і науковцями, що в свою чергу сприятиме розвитку поточних і майбутніх проєктів та ініціатив, які реалізовуватимуться в Україні та світі.

Йоанн Ґурмель, французький письменник і мистецтвознавець, лектор і куратор Токійського палацу – поділився досвідом створення інклюзивних медіаційних просторів за допомогою мистецтва. Він розповів про те, що означає бути залученим до культурної медіації, як знайти способи зацікавлення дорослих відвідувачів і дітей, а також про аналітичну роботу, що здійснюється заради створення доступного простору для людей із обмеженими можливостями. Розкриваючи плани на майбутнє, Йоанн Ґурмель повідомив, що медіація проводилася у виставкових залах, а іноді в лікарнях; восени у стінах Токійського палацу відкриється окремий простір для впровадження досліджень у практику.
Лоранс Ренно, соціоантрополог, доктор економічних наук, яка проводить соціологічні дослідження в Cetcopra (Centre d'Étude des Techniques, des Connaissances et des Pratiques) при Університеті Париж І Пантеон-Сорбонна –акцентувала увагу на прикладах видатних митців, таких як Олафур Еліассон та Марина Абрамович, які використовують мистецтво як засіб трансформації світу на краще.
Віктор Сидоренко, президент НАМ України, художник – говорив про виклики, які постали перед Україною та про нову місію мистецтва як інструмент для подолання психотравм, а також творчу свободу у якій закладено корені терапевтичного потенціалу мистецтва.
Промова Наталії Шпитковської, представниці Art Support Fund, директора Центру сучасного мистецтва М17, кандидата мистецтвознавства, радниці президента НАМ України, арт-консультанта, арт-менеджера, куратора та дослідниці – стосувалася ролі мистецтва та внеску художників і культурного сектору у перемогу України.

Яна Барінова та Ольга Кіселева, художниця, член Вищого наукового комітету Сорбонни – розповіли про проєкт у Бабиному Яру – мистецтво дослідження дерев як свідків нацистського терору. Яна Барінова, доктор філософії в галузі мистецтв і наук Університету Сорбонна – розповіла про реалізовані й майбутні проєкти, що вона впроваджує на нинішній посаді у Фонді європейської політики та зв'язків з Україною ERSTE.
Марі-Лоре Дежардан, журналістка та арт-критикиня, кандидатка мистецтвознавства, асоційована дослідниця дослідницького відділу MICA Університету Бордо-Монтень, Інституту ACTE, Париж І Пантеон-Сорбонна – репрезентувала результати власних досліджень щодо важливості мистецтва та того, як воно може змінити світ на краще, презентувала книгу «Як мистецтво може виправити світ?»
Таїсія Савчук-Поліщук, президент фонду Aleksandr Savchuk Foundation, почесний меценат і посол НАМ України, благодійниця у сфері культури, охорони здоров'я та екології, та Світлана Метелева, журналіст і психолог – презентували книгу про арт-терапію для дітей, поділилися успіхом і позитивним впливом цього видання на маленьких читачів і з вадами та постраждалих від війни.
Олександра Халепа, архітекторка, дослідниця мистецтва, засновниця Carbon Art Residency та кураторка Carbon Community – розповіла про проєкти Carbon та власний досвід співпраці з Villa Arson.
Крістель Абу Жаду, доктор філософії Паризького університету Сорбонна, співзасновниця Alamnaа – репрезентувала докази та статистичні дані про те, як мистецькі практики впливали на людей за складних трагічних подій: землетрусів у Шрі-Ланці та Китаї, збройних конфліктів у Лівані, В'єтнамі та інших країнах в ході історії.
Ната Катериненко, редакторка в ГО "Мистецька ініціатива тимчасового єднання цінностей", організаторка проєкту "Митець. Реабілітаційний простір" - програми мистецько-психотерапевтичної реабілітації для ветеранів АТО/ООС та колишніх в’язнів "ДНР/ЛНР", та Юлія Мединська, співробітник Львівського психоаналітичного інституту ментального здоров'я, психотерапевт-психоаналітик, дистанційно долучилися до конференції, під час якої було продемонстровано відеопрезентацію проєкту "Реабілітація: арт-терапія".
Конференція виявила багатогранність наукового підходу до культурної складової, створила сприятливий ґрунт для подальшої співпраці в науці та реалізації реабілітаційних проєктів.