У січні та листопаді 2024 року побачили світ дві частини посібника «Історія театру Західної Європи і США», підготовленого для студентів закладів вищої мистецької освіти ученим секретарем відділення театрального мистецтва НАМ України, членом-кореспондентом НАМ України, професором Наталією Владимировою
16.12.2024
Видане під егідою Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, компактне видання (202 + 160 стор.) містить необхідне і достатнє для того, аби отримати загальне уявлення про рух театральної справи від Давньої Греції до сьогодення. Необхідне – для того, щоб осягнути базовий масив фахових відомостей театрознавця; достатнє – аби задовольнити навіть тих, хто ставиться до театру як споживач, тобто: любить театр, цікавиться театром, читає про театр і роздумує над мінливою природою театру. У першій частині подано конспект відомостей про античність, середньовіччя, відродження, просвітительство, добу романтизму і реалізму – до першої половини ХІХ століття. Друга частина тримає рамку від другої половини ХІХ – до першої чверті ХХІ століття. Мовити б, темпорально поділ книжок здійснений за принципом «старе» і «нове», тематично – за принципом встановлення й утвердження традицій та – їх трансформації або порушення. Побудоване за територіально-етнічним принципом, викладення матеріалу в кожному розділі містить загальну характеристику доби з погляду організації театральної справи, вслід за якою робиться огляд творчості авторів, називаються програмні вистави (і знакові персонажі), причому автор прагне звести кожну мінірозповідь до майже афоризму, який неважко запам’ятати. Такий огляд перетворює посібник для студентів якщо не на монографію з питань становлення театру як специфічної форми рухомого візуального від Есхіла до Роберта Вілсона, то принаймні на дайджест або чічероне театральним світом, незвичне і корисне. Таке завдання і поставлене, і виконане в Україні вперше. Не будучи ілюстрованим, двотомник містить репродукції творів українських художників – від Олександри Екстер і Анатоля Петрицького до Федора Нірода і Мирона Кипріяна, – які як сценографи уславлені ескізами костюмів до класичних і новітніх вистав.