13.09.2025

Упродовж багатьох десятиліть завдяки відданій роботі вітчизняних кінематографістів ми отримали шедеври, які займають чільні місця у скарбниці світової класики. 
Можемо достеменно в цьому переконатися на прикладі фільму Олександра Довженка «Земля» (1930), який на Всесвітній виставці у Брюсселі 1958-го за результатами опитування, проведеного Бельгійською синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн, було названо одним серед 12 найкращих картин усіх часів і народів, а 2015 року ЮНЕСКО визнала кінострічку однією з п’яти головних кіноробіт у світовій історії.
Українське поетичне кіно – це не лише мистецька течія, а й характеристика сутності внутрішньої гармонії із зовнішнім світом людини.

Провідна роль духовного збагачення, яку презентує українська культура –далекосяжна, а велична сила кінематографа – безмежна, адже як зазначав незабутній академік НАМ України Богдан Ступка: «Я вчу молодих людей, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити».  
Сьогоднішній день є відзначенням внеску усіх кінодіячів у становлення української культури та збагачення рідної землі. Ваша сумлінність, працьовитість, жага до створення прекрасного заслуговує поваги та відображає ту ідентичність, яку уособлює національна ідея України.
Бажаємо нових звершень, шановні колеги, на шляху до подальшого розквіту Батьківщини.