Олександр Вікторович Сокол

Член-кореспондент НАМ України

Illustration

Олександр Вікторович Сокол

    нар. 1944

Музикознавець-теоретик, дослідник, педагог, композитор

    Член-кореспондент НАМ України (1997)

    Заслужений діяч мистецтв України (2004) 

    Доктор мистецтвознавства (1996)

    Професор (1991) 

Олександр Вікторович Сокол закінчив з відзнакою два відділення Одеської консерваторії зі спеціальностей: народні інструменти (баян, диригування), музикознавство. Під керівництвом доктора мистецтвознавства, академіка, професора Герасимової-Персидської Н.О. захистив кандидатську дисертацію в аспірантурі НМАУ імені П.І. Чайковського. Коло наукових зацікавлень О.В. Сокола окреслене питаннями теорії психологічного і інтонаційно-художнього образу Всесвіту, інтерпретації композиторського та виконавського музичного стилю, логікою та методологією музикознавства. Неодноразово брав активну участь в роботі наукових заходів, що їх проводить НАМ України. Доповіді науковця на міжнародних та всеукраїнських конференціях (49 виступів) висвітлюють актуальні проблеми в галузях музичної культурології, музичного виконавства, вищої музичної освіти.
О.В. Сокол є автором понад 160 наукових публікацій. Крім того, має статті в пресі, виступи на радіо, телебаченні, здійснює редагування наукових збірок тощо (усього 238 музикознавчих праць). Вагомим внеском у вітчизняне музикознавство стала розроблена ним теорія та класифікація музичних ремарок і музичних артикуляцій. Новим напрямом у музикознавстві є також теорія вченого щодо експресивно-мовного стилю в музиці. Упродовж багатьох років очолював спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Музичне мистецтво» в Одеській національній музичній академії імені А.В. Нежданової. Працював завідувачем кафедри теорії музики і композиції (1977–2018), проректором з навчальної роботи (1986–2000), ректором ОНМА імені А.В. Нежданової (2000–2018).
Нині науковець працює професором кафедри теорії музики і композиції ОНМА ім. А.В. Нежданової, є академіком Національної академії наук вищої освіти України, Головою Одеської організації НСКУ, Головою Одеського відділення НВМС (до 24. 06. 2019 р.), членом Спеціалізованої вченої ради Д 41.857.01 із захисту кандидатських і докторських дисертацій в ОНМА імені А.В. Нежданової. Під його керівництвом захистили наукові роботи 9 кандидатів наук, 3 доктори наук, 43 магістри, 44 музикознавці (усього – 99 осіб). Неодноразово був Генеральним директором престижних Міжнародних і Всеукраїнських музичних конкурсів. Як педагог викладає ряд фахових авторських курсів для аспірантів, магістрів, та студентів ОНМА ім. А.В. Нежданової. Важливе місце у науково-творчій роботі О.В. Сокола посідають монологічні виступи на Одеському телебаченні «Думская ТВ» з новітньою науково-філософсько-гуманітарною темою: «Гуманізм і музика» (2019–2020).
Також О.В. Сокол є автором музичних творів, серед яких: «Маруся Чурай», «Ми проходим одними стежками» – для ансамблю бандуристок; пісні для ансамблю бандуристок з оркестром народних інструментів – «Намисто», «Запорізька дума», «Душа безсмертна»; пісні для дитячого хору «Розспівка» – «Пісня дружби»; «Гімн ОНМА ім. А.В. Нежданової»; п’єса «Скоморошина» – обробка всесвітньо відомого твору М. Леонтовича «Щедрик» та ін.
Основні наукові праці О. Сокола: «Теорія музичної артикуляції» (1996), «Експресивно-стилістичні ремарки і музичний стиль», «Інтонаційні вправи та імпровізація на заняттях сольфеджіо» (1980), «Структура музикознавства» (1991), «Термінологічні ремарки і експресивно-мовний стиль в музиці» (1992), «Музыка, музыкальная культура: определения» (1998), «Звукоінтонаційний образ всесвіту у поезіях Т. Шевченка і М. Некрасова» (2002), «Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль» (2007), «Виконавські ремарки: образ світу і музичний стиль» (перекл. з рос., з доповненнями і предметним покажчиком, 2013), «Николай Леонидович Огренич – природа и личность» (2018), «Николай Огренич – руководитель и человек» (2018), «Б. Яворський о значении ремарок-образов в концепции музыкального стиля» (також опубліковано англ. мовою, 2019) та інші.
Професор кафедри теорії музики і композиції Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.
Нагороджений: орденами «За заслуги» ІІ (2013) та ІІІ (2009) ступенів, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), Почесним дипломом Президії НАМ України, Золотою медаллю НАМ України (2017), багатьма іншими Почесними грамотами, медалями, дипломами, подяками (усього 53 відзнаки).
Матеріали доповіді на Міжнародній науково-творчій конференції «Захід-Схід: культура та мистецтво: До 110-річчя Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової»