Володимир Іванович Пасівенко

Член-кореспондент НАМ України

Illustration

Володимир Іванович Пасівенко

    нар. 1939

Художник монументально-декоративного мистецтва, живописець, дизайнер

    Член-кореспондент НАМ України (2009)

    Народний художник України (2006)

    Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1998)

    Член Національної спілки художників України

Володимир Іванович Пасівенко – талановитий і багатогранний митець широкого творчого діапазону, величезної працездатності, високої художньої культури, автор значних монументальних та живописних творів. Для монументального творчого доробку майстра характерні висока майстерність, вільне володіння різними матеріалами і техніками. Художник – активний учасник всеукраїнських та зарубіжних виставок (загальною кількістю понад 80), ним створено понад 500 творів станкового живопису. В. Пасівенко – один із перших художників, які працювали над відтворенням монументально-декоративних розписів на мурахі в інтер’єрах Михайлівського Золотоверхого собору в Києві та Успенського собору Києво-Печерської лаври. Його твори зберігаються в музеях України, США, а також у ряді приватних колекцій України, Росії, США, Європи, Японії.

Основні твори:
камін «Кукерські маски» в залі прийомів у Болгарському Генеральному консульстві в м. Києві (1971–1972); темперний розпис «Весна» в Будинку урочистої реєстрації новонароджених, м. Київ (1973); комплексне рішення Музею книги, м. Київ (1971–1974); монументально-декоративні твори «Ніч на Івана Купала», «Українське народне весілля» (триптихи, 1978–1979), готель «Україна», м. Москва; розписи «Людина і вогонь», «Людина і вода», «Людина і земля», «Людина і небо» в бібліотеці КПІ (1978–1981); декоративна композиція «Луна століть», ресторан «Золоті ворота», м. Київ (1980); розробка кольорового рішення мікрорайону Троєщина, м. Київ (1980); розписи «Біль землі», «Тривога», «Діалог» у Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського, м. Київ (1987–1989); монументально-декоративні розписи в Михайлівському Золотоверхому соборі: «Собор Архангела Михаїла і всіх небесних сил», «Святі Борис і Гліб», «Святий Володимир», «Свята Ольга» (1998–2000); «Прийшла весна до маминої хати» (1972); «Місячна ніч на Чернігівщині» (1983); «На лузі згадок і надій» (1977); «Сон» (1964–1987); «Повноліття» (1990); «Повернення» (1991); «Двоє» (1996); «Єднання земного і небесного» (2005); «Змієборець» (2005–2006); монументально-декоративний розпис «3-й Вселенський Собор» в інтер’єрі Успенського собору Києво-Печерської лаври (2007–2009); станкові твори «Осінній вечір у Качанівці» (2012–2013), «І сниться їм той син – Іван» (за Т.Г. Шевченком, 2000–2013).

1939 – народився 8 серпня у селищі Обичів, Прилуцького району, Чернігівської області.
1967 – закінчив Московське вище художньо-промислове училище (Строганівське) за спеціальністю «Художник-конструктор».
1967–1970 – розпочав трудову діяльність на Київському механічному заводі інженером-художником.
1970–1998 – Київський комбінат монументально–декоративного мистецтва Художнього фонду України, художник-монументаліст.
З 1999 – на творчій роботі.

Член творчого об’єднання «Погляд» та Науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Міністерства культури України (секція монументального мистецтва).

Нагороджений: медалями “В пам’ять 1500-річчя Києва” (1982), “За трудову доблесть” (1986), “Ветеран праці” (1988), Подякою міського голови міста Івано-Франківська (2016).