Дмитро Іванович Остапенко

Член-кореспондент НАМ України

Illustration

Дмитро Іванович Остапенко

    нар. 1946

Фахівець у галузі музичного мистецтва, концертний виконавець, диригент оркестру народних інструментів, педагог, вчений, громадський і політичний діяч, керівник провідних мистецьких колективів України

    Член-кореспондент НАМ України (2021)

    Народний артист України (2003)

    Заслужений діяч мистецтв України (1994)

    Професор (1998)

Трудова, творча та науково-педагогічна діяльність Дмитра Івановича Остапенка переконливо свідчить про його значний внесок у розвитоккультури і мистецтва України. Його особистий творчий доробок складає сольні концертні програми соліста-інструменталіста (домра), репертуар яких складає понад 50 творів. Він з успіхом гастролював в Україні, колишніх республіках СРСР та за кордоном. Викладаючи в Харківському інституті культури, керував студентським оркестром народних інструментів. У його диригентському творчому доробку близько 20 творів національної та зарубіжної музичної спадщини. Д.І. Остапенко має понад 30 одноосібних наукових, методичних, публіцистичних, критичних праць, що вийшли у світ у провідних фахових видавництвах України загальним обсягом близько 40 друкованих аркушів. Має численні виступи на Міжнародних конференціях у країнах світу.
За ініціативою та безпосередньою участю Д.І. Остапенка в роки незалежності України в Національній філармонії створено нові художні колективи, які стали знаними не тільки в Україні, а й далеко за її межами: академічний симфонічний оркестр, квартет гітаристів «Київ», інструментальний ансамбль «Джерело», відроджено квартет баяністів імені М.І. Різоля. За його ініціативи започатковано і проводяться міжнародні музичні проекти – Міжнародний фестиваль гітарної музики та Міжнароднийконкурс гітаристів в Україні, цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність», Міжнародний музичний фестиваль «Київська весна», фестиваль оркестрової музики «Літні музичні промені», «Квінтофест. Камерні акценти осені» та інші. Д.І. Остапенко є керівником проекту видання книги «Зоряний шлях Національної філармонії України» (Київ «Музична Україна» 2003), автор Навчально-методичного посібнику «Концертна діяльність. Менеджмент» (2021).
Працюючи в Уряді на посаді Міністра культури і мистецтв, Д.І. Остапенко був автором багатьох культурно-мистецьких проектів, зокрема Днів культури України в Казахстані, Словаччині, Болгарії, Узбекистані, Росії, Франції, учасником і організатором проектів з реконструкції та капітального ремонту визначних пам’яток, очолював оргкомітети Міжнародних конкурсів імені М.В. Лисенка, юних піаністів пам’яті Володимира Горовиця, виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича, конкурсу камерних виконавців та ін. Під керівництвом Д.І. Остапенка Міністерством культури і мистецтв було розроблено проект засадничих документів і внесена пропозиція до Уряду і Президента України про створення Академії мистецтв України, здійснена реформа в мистецькій освіті тощо.
На сьогодні Д.І. Остапенко продовжує організаційно-творчу, науково-педагогічну діяльність, розвиває міжнародні зв’язки, створює й реалізовує різноманітні мистецькі проекти за участю художніх колективів і окремих виконавців Національної філармонії України, провідних вітчизняних та зарубіжних артистів.
Нагороди і відзнаки: орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2006), Орден «За заслуги» ІІ ст. (2016), Почесна грамота Верховної Ради України (2003), Почесна грамота Кабінету міністрів України (2001), Почесна відзнака Президента України (1996).
Має нагороди іноземних держав – орден Великого Хреста «За заслуги» Португальської Республіки (1998) та орден Зірки солідарності Італії (2002), Золотий Хрест Заслуги Республіки Польща (2015), орден Зірки Італії (2020).