Роман Гургенович Балаян

Член-кореспондент НАМ України

Illustration

Роман ГургеновичБалаян

    нар. 1941

Кінорежисер, сценарист, кінопродюсер

    Член-кореспондент НАМ України (2001)

    Герой України (2004)

    Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)

    Народний артист України (2007)

    Доктор мистецтвознавства (2003)

    Професор (1997)

    Лауреат муніципальної премії імені Василя Єрмілова (2006)

    Почесний громадянин м. Києва

    Член Міжнародної асоціації критиків мистецтва (AICA)

    Член Національної спілки художників України

Роман Гургенович Балаян – режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. З 1996 до 2020 – директор студії «Ілюзіонфільм». Творчий почерк митця відзначається високою культурою режисури, глибоким проникненням у внутрішній світ героїв, умінням бачити та відчувати головне завдання створюваного фільму. Саме ці якості принесли Р. Балаяну та його стрічкам заслужене визнання й популярність як в Україні, так і далеко за її межами.
У творчому доробку Р. Балаяна: телефільм «Каштанка» (1975); фільми «Відлюдько» (1977; учасник основного конкурсу Мкф в Берліні), «Польоти уві сні та наяву» (1982; Державна премія СРСР — 1987), «Поцілунок» (1983), «Бережи мене, мій талісмане» (1986; учасник основного конкурсу Мкф у Венеції; призи — «Золоте плато» в м. Авеліно, Італія, «Золотий тюльпан» у Стамбулі, Туреччина), «Філер» (1987; за краще виконання головної чоловічої ролі приз на Мкф у м. Вальядолиде, в Іспанії, отримав О. Янковський), «Леді Макбет Мценського повіту» (1989; учасник основного конкурсу Мкф у Сан-Себастьяні), «Перше кохання» (1995, премія «Ніка-95»); «Два місяці, три сонця» (1998) та ін. 2004 року зняв фільм на сучасному матеріалі «Ніч світла», де про явився основний життєвий принцип митця – глибоке співчуття до людини. «Райські птахи» (2008), «Ми є, ми поруч...» (2020). Характерною рисою творчості Р. Балаяна можна вважати звернення до проблем інтелігенції. Його героям притаманний «камерний» спосіб існування (кімната, ліс, цирк, місто). Цей «обжитий простір» протиставляється агресивному зовнішньому світу.
Зацікавленість екзистенційними, душевно-духовними, буттєвими, проблемами людини викриває справжню мету режисера, як у зверненнях до літературної класики, так і у спробах дослідити проблеми цілком сучасні. Неодноразово був членом журі авторитетних кінофестивалів. Зокрема, очолив журі 10-го Міжнародного фестивалю авторських фільмів «BIAFF 2015» в Батумі (вересень), журі українських короткометражних фільмів Міжнародного кінофести валю «Молодість» (жовтень, Київ, 2015). Здійснював кураторський патронат створених за його активної участі дворічних Вищих кінорежисерських курсів у Вірменії.
Повний кавалер ордена «За заслуги». Нагороджений: орденом «За заслуги» І (2016), ІІ (2008) і ІІІ (2001) ступенів. У 2020 нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Став першим володарем відзнаки «За розвиток національного кіномистецтва» (2003), що була започаткована Фондом «Україна 3000». 2002 – Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів». Нагороджений Золотою медаллю НАМ України (2016).