02.12.2023

Однією з особливостей нашого часу є необхідність переосмислення перспективних стратегій розвитку та популяризації кращих здобутків вітчизняного мистецтва. Важливими також залишаються завдання встановлення пріоритетів у плануванні подальших тем фундаментальних наукових досліджень, що мають чітко окреслити не лише стратегічні, а й тактичні позиції, погляди й переконання вітчизняної наукової спільноти щодо ствердження визначників української культури на світовому рівні.
Висвітлення поглядів сучасних вчених – представників мистецтвознавчої та культурологічної сфери України та Європи, на вищезазначені проблеми та шляхи їх вирішення у майбутньому стало завданням V Міжнародної наукової конференції «Проблеми методології сучасного мистецтвознавства та культурології», що об’єднала у своїй дводенній роботі більш ніж 170 учасників з України, Польщі, Німеччини, Китаю. Науковий захід було зареєстровано в ДНА «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» і проведено 15 – 16 листопада 2023 року. У зв’язку зі значною кількістю охочих взяти участь та в умовах повномасштабної війни, конференцію було проведено в режимі онлайн. Відзначимо, що вперше захід із тематикою, що залишається й донині в окресленому тематичному полі, був проведений 2019 року з ініціативи Президії Національної академії мистецтв України та Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України за підтримки Зеленогурського університету (Польща) та Інституту культурології НАМ України. 
Цього року наукову конференцію було проведено спільними зусиллями відділення теорії та історії мистецтв та Інституту проблем сучасного мистецтва, підтримано науковцями Польщі – Зеленогурським університетом та колегами з Німеччини. В роботі взяли участь і відділення Академії, а саме: відділення синтезу пластичних мистецтв, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва НАМ України. Про свою участь заявили представники інших наукових установ, закладів вищої освіти, наприклад, Національної музичної академії України. Серед учасників, які проголосили свої доповіді – члени відділень НАМ України, науковці ІПСМ НАМ України, представники інших наукових, установ і закладів вищої освіти України (Харків, Львів) і закордоння, зокрема науковці, які мають сьогодні досвід творчої діяльності в Італії, Франції та інших країнах Європи й світу. Творчою була атмосфера секції молодих учених, в роботі якої взяли участь молоді дослідники з наукових установ та закладів вищої освіти України та далеко за її межами. 
За словами головуючого конференції, академіка-секретаря відділення теорії та історії мистецтв Корнієнка Владислава Вікторовича, методологічна проблематика сучасного мистецтвознавства має формуватися на основах міжкультурного діалогу України із країнами Європи та США. У такому комунікативному тандемі мають бути творчо та результативно обґрунтовані подальші етапи становлення мистецтвознавчої сфери як науки. 
Долучившись до вітального слова учасникам конференції, своїми роздумами щодо перспективності проведення в Україні щорічних міжнародних наукових заходів, спрямованих на окреслення фундаментальних, методологічних основ та основних завдань розвитку мистецтва у майбутньому з врахуванням сучасної ситуації повномасштабної війни поділився директор ІПСМ НАМ України Савчук Ігор Борисович. 
Відкриваючи роботу конференції, члени оргкомітету відзначили таку особливість, як щорічне розширення науково-організаційного аспекту. Так, в рамках роботи цьогорічного заходу 16 листопада у приміщенні Музею театрального, музичного та кіномистецтва України відбувся дискусійний стіл «Театр «Березіль» у контексті культури авангарду ХХ століття». 

Також особливою подією для присутніх стала презентація книги «Академік Людмила Міляєва: Життя в мистецтві» автора ідеї та упорядника Тетяни Валеріївни Кара-Васильєвої, яка відбулася 16 листопада 2023 року в приміщенні Президії НАМ України. За словами Т.В. Кара-Васильєвої завданням цієї фундаментальної праці стало охоплення основних періодів діяльності визначного діяча вітчизняного мистецтвознавства, академіка Міляєвої Людмили Семенівни, головні напрями її професійної діяльності. У виданні було вперше висвітлено окремі, маловідомі факти життєдіяльності нашої видатної співвітчизниці.
Відзначимо, що тематикою доповідей, проголошених учасниками упродовж реалізації всієї Програми конференції, було охоплено широке коло питань з різних напрямів культурології та мистецтвознавства: висвітлено актуальні завдання їх предметного поля на сучасному етапі – з врахуванням викликів подальшого розвитку національної культури та її збереження на сучасному етапі широкомасштабної війни, порушено ряд питань щодо взаємовпливів та зв’язків мистецтва і геополітики на сучасному етапі. 
Окремими учасниками конференції було проведено роботу й підготовлено доповіді та презентації, зміст яких порушував питання уточнення понятійного апарату сучасної вітчизняної науки відповідної галузі з врахуванням історичного досвіду та умов сьогодення. Під час роботи як пленарного, так і секційних засідань було також окреслено гострі, першочергові завдання та обґрунтовано подальші кроки розвитку різних видів мистецтва. 

Здавалось би, прогресивніcть МСУМК і його сподвижницька діяльність заслуговують всіляких похвал і є гідними наслідування. Однак, як виявляється, існує інша "сторона медалі". Дивують насамперед, певні заздрощі, ігнорування, відверте відмежування, які оточують Музей, в тому числі й з боку місцевої Спілки художників. Здається, що все ще існуючі рудименти «найпередовішого творчого методу» намагаються будь-що зупинити інформацію про природний розвиток мистецтва, зберегти засади радянської «консерви», з яких відверто глузує сучасна творча молодь.       
Факти несприйняття "луцького феномену" спонукають до виявлення низки важливих проблем, пов'язаних з тривалою ізоляцією нашого мистецького середовища від навколишнього світу. Здавалось би, після понад 30 років державної незалежності, ми мали б про ці проблеми давно забути. Однак цього не сталося. Головна причина криється в тому, що на тлі бурхливих суспільно-політичних перемін та актуальних процесів становлення економіки на питання національної культури звертали надто мало уваги, не розуміючи, що саме вона є основою всього. Шкода, та лише трагічні події сьогодення «приводять нас до тями».
Нині, на тлі військової агресії, ми отримуємо унікальну нагоду «поставити все на свої місця», остаточно позбутися не лише згаданих вище рудиментів тоталітарного мистецтва у вигляді соцреалізму, але й значно глибше – наслідків вікових злодіянь, безсоромного грабіжництва «старшого брата». Цілком очевидно, що в результаті майбутньої перемоги ключовим поняттям має стати глобальна «деколонізація» української культури. Важливе місце в цих процесах повинно зайняти правдиве висвітлення подій суперечливого ХХ століття.